Багато моїх друзів розмірковують над переїздом до кордон.

Багато моїх друзів розмірковують над переїздом до кордон. Деякі відвоювали і повернулися зі служби. Знайомий минулого року відправив доньку вчитися за кордон – там радо беруть наших студентів. Мільйон українців виїхали на роботу до Польщі.

Ще пів-мільйони – до Чехії. Тамтешні уряди активно розробляють програми заохочення наших співгромадян до, як мінімум, робочої еміграції. Працьовиті, європейські за життєвими цінностями українці стали порятунком для економіки цих країн. Проблема в тому, що без цих українців, без їхньої енергії, Україна не зможе вижити.

З сорока мільйонів населення лише півтора десятки – це працездатні люди. Решта – це ті, кого ще треба, або вже треба утримувати. Втрата десятої частини працездатних, здорових, енергійних людей – це катастрофа. Для тих, хто вирішив залишитися, або вже предметно розмірковує над переїздом, мої добрі знайомі у Дніпрі вже другий рік поспіль проводять форум «Валити не можна залишитися». Кому у цьому реченні ви, звісно, поставите для себе самі.

Але чи не краще щось самим робити із країною, ніж сподіватися, що буде хтось розумніший, впливовіший чи багатший. Якщо ви задаєте собі це питання – варто прийти і поспілкуватися. Навіть якщо ви не поділяєте політичних симпатій когось із учасників. Бо вони вже роблять те, про що ви лише думаєте.

Александр Курбатов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *