Чи знайде своє щастя у Європі на рабських заробітках простий українець

Днями я дізнався, що останній мій справжній друг залишає Україну та їде на заробітки до Європи.

Мій останній друг … Чому останній, запитаєте ви? А тому, що всі мої друзі працюють закордоном, деякі залишилися там жити, деякі оформлюють документи для ПМП.

Коли я про це дізнався, я запитав у нього: «Куди та як надовго ти їдеш, яка тебе чекає робота?» Відповідь друга мене просто вразила. Як виявилося, він збирається знайти тимчасову роботу в Польщі, щоб, як-то кажуть, зачепитися і перевезти свою сім’ю, а ось де буде працювати, поки не знає.

Він просто хоче виїхати з України в Європу, і перша зупинка традиційно – це Польща. А далі, в процесі руху, він буде розбиратися і рухатися в пошуках кращих умов. І його не лякають важкі та низькооплачувані умови праці, проживання, нелегальне працевлаштування і те, що останнім часом почастішали погрози з боку радикально налаштованих поляків.Він заздалегідь готовий миритися з можливими труднощами, вважаючи, що таке нелегке «заробітчанське життя» все одно краще, ніж якби він залишився в Україні.

І така ситуація відбувається майже в кожній працездатній українській родині!

Після так званої «Революції гідності» в Україні стало неможливо жити: тарифи на газ, комунальні послуги зростають, ціни на продукти, бензин, громадський транспорт ростуть. Ось тільки зарплати не зростають і безробітних з кожним днем ​​стає все більше і більше. При цьому Президент Порошенко і прем’єр Гройсман стверджують, що в країні все добре, економіка зростає, зарплати підвищуються!

Можливо, у Порошенка, Гройсмана та їх сімей, зі зрозумілих причин, все росте, але у простих українців зростання немає і не спостерігається, та й життя немає! Насправді, з приходом до влади Петра Порошенка і його оточення в Україні жити стало важко, українці цілими сім’ями виїжджають з країни в пошуках кращого життя, вивозячи в Європу український генофонд.

Ось і мій останній друг від безвиході вирішив виїхати, незважаючи на те, що він є патріотом нашої країни.Він один з перших оформив на роботі відпустку за власний рахунок і поїхав на Майдан підтримувати «Революцію гідності», а його дружина купувала у знайомих сало, крупи і через провідників передавала на Київ, підтримуючи «Революцію гідності». І що в результаті?

Помітингували, Революцію провели, нібито для кращого життя, а самі тепер залишають цю занедбану країну, прирікаючи на злидні тих з нас, хто не зовсім був згоден з революцією так званої гідності. Відверто кажучи, я б сам вже давно виїхав з України, я не думаю, що в найближчі 50 років в цій країні можливо щось хороше.

Але на мене в Європі ніхто не чекає, та й на заході теж, кому я там потрібен зі своїми проблемами!Їм потрібні раби, їм потрібен наш український генофонд для асимілювання і, на мою думку, все це задумано і втілюється в життя з метою знищення української нації.

Мені шкода, що українці, а в першу чергу мої друзі та знайомі, масово кидають Україну в пошуках кращого життя.Мені шкода, що низка революцій в нашій країні ні до чого доброго не призвела.Але я знаю точно, що нікуди не поїду і буду боротися за своє щастя і місце під сонцем на українській землі! Але тепер я в стороні не залишуся і буду брати участь у виборах, обираючи, на мою думку, гідного кандидата в Президенти не з колишньої «старої» гвардії. Шановні українці, якщо ви не хочете їхати до Європи і там за копійки підтирати дупи літнім людям, не залишайтеся осторонь, не продавайте свої голоси! Закликаю вас, подумайте про завтрашній день! Пора нам закатати рукави й навести порядок в нашій країні!

Костянтин Огій