Трясовина Новомосковської патріархальності

Прийшов час аналізу використовуваних Нестеренком і його командою технологій зміцнення своєї влади і дискредитації опонентів.  Висновок тут напрошується один: «Кого Бог хоче покарати, того він спочатку позбавляє розуму».  І ось чому …

Чим глибше я занурювався в трясовину Новомосковської патріархальності, тим більше мене вражало її «обличчя незагального виразу».  Хоча, за здоровим глуздом, воно лише підтверджувало свою типовість.

 

ШОК! НАРДЕП ВАДИМ НЕСТЕРЕНКО НЕ МАЄ ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ ДО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ТВІЙ РІДНИЙ КРАЙ»

На одному з таких казусів і хочу зупинитися: нетлумачним з точки зору здорової логіки, але висвітлюваним, ніби рентгеном, мерзенним нутром корупційної системи влади, що йде в минуле разом з тотальною кримінальною пов’язаністю.  На щастя, сьогодні вона вже не гарантує правовому свавільнику безумовного успіху, а може обернутися для політичного погромника абсолютно непередбачуваними, хоч і відстроченими в часі результатами.

Спочатку я не міг зрозуміти, чому підгодована новомосковським олігархом зграя місцевих журнашлюх і блогерш так різко невмотивовано озброїлася на лідера громадської організації «Наш Новомосковськ» Сергія Рєзніка.  Він, безумовно, не посланий зверху ангел.  Але … реальних приводів для такої експресивної атаки не спостерігалося.

Якщо це особиста неприязнь, то це явно тхне перебором, а якщо бізнесові непорозуміння – то вони відсутні. Але туман в кінцевому рахунку був розвіяний недолугими опонентами, що кинулися в бій.  На політичному горизонті замаячили парламентські та місцеві вибори.  А у нападників навіть не вистачило розуму за мішурою звалених на Рєзніка звинувачень приховати спонукальні мотиви замовника акції, яка, безумовно, готувалася заздалегідь.

Що цікаво, про майбутні виборчі баталії в Новомосковську і околицях заговорили чи не першими в Україні.  Та так голосно і з такою експресією й надривом, що стало зрозуміло: нарив визрів.  Тут не просто собака, а цілий крокодил з величезним виводком заритий.  Точніше, грається під каламутною гладдю смердючого булькаючого патріархального болітця.  Але … раптом сильно занервував.  Чого б це?!

Потрібно визнати, що, починаючи з 2010 року правління цією прирученою зграєю нашим шановним в певних колах феодалом вдається, тут такий концтабір збудований, що сам Йосип Віссаріонович позаздрив би.  Крок праворуч – позбувся бізнесу, крок ліворуч – пішов геть з посади або, того гірше – за ґрати.  Приклади наводити треба чи самі назвете, шановні новомосковці та інші постраждалі?!

Зрозуміло, що простий народ зі служивих і бізнесових мовчать благим матом.  Зате «зондеркоманда» щосили тужиться: «їздить по вухах», пече дієсловом незміцнілі мізки читачів і слухачів, дезінформує народ, пудрить мізки, вішає локшину на вуха та зуби заговорює … Взагалі, повний комплекс піар-послуг надає!

Тому навкруги тиша, гладь та нібито Божа благодать.  Ось тільки інфернальної сіркою, як з пекла, тхне та зловісні бульбашки з болота грізно булькають.  Мовляв, у нас тут не пустувати.  Найкрикливішим одразу зробимо чики-піки.  Така ось обстановка, на мій погляд, запанувала тут після зміщення законно обраного мера Віктора Літвіщенка.

ОПГ Вадима Нестеренко захватило Новомосковск (ВИДЕО)

https://oligarh.media/2018/07/19/vadim-nesterenko-uvleksya-muchnym/

http://www.dsnews.ua/politics/narodnyy-deputat-nesterenko-reyderstvo-pod-kopirku-19092017172000

https://censor.net.ua/video_news/309317/nado_lyudishek_nasobirat_nash_kandidat_oligarh_nesterenko_rasschet_na_hlebzavode_kak_gotovilis_falsifikatsii

І залишалася б, можливо, такою й надалі.  Але трапилася оказія.

У минулому році з Дніпра з посади директора Департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпропетровської міської ради в рідні пенати повернувся Сергій Рєзнік.  І став, як герой пушкінської казки, створеною ним кілька років тому організацією нестеренківське болотце «морщити та його прокляте плем’я корчити».  Ну, може, і не зовсім корчити.  Але незгодні до нього потягнулися.  Та й інші опоненти страх почали втрачати та мовчати перестали.  До цього вже давно йшло, ось тільки легкого поштовху не вистачало.

Так це було чи не так – сперечатися не буду.  Але болото захвилювалося не на жарт і вирішило приструнити порушника свого корупційно-рейдерського спокою.  Щоб іншим не кортіло.  Тут і вискочила, як попівський біс з нестеренківскої табакерки, відкрита обласною прокуратурою кримінальна справа проти Рєзніка.  Безумовно, як автор вже зазначав, він не ангел і навіть не представник позаземної цивілізації, присланий в Новомосковськ для наведення порядку.  Більш того, упевнений, що у Божественній канцелярії гріхів за ним нараховується не менше, ніж за кожним з нас!  Але те, в чому його звинуватили наші правоохоронці, ні на які вуха не натягнеш.

Втім, аналіз цього юридичного «шедевра» – тема окрема.  І до нього ми ще повернемося.  Але навіть поверхове ознайомлення з матеріалами кримінальної справи відкриває очі багато на що.  По-перше, на його абсолютну судову безперспективність.  До речі, це не авторське твердження, а думка вельми компетентних у цій галузі юристів.

По-друге, з усіх смердючих щілин цієї «справи» так і пре його замовний характер.  А тепер – головне, по-третє!  З того, як поспішно та бездарно була зроблена ця провокація, як істерять залучені до її роздування журнашлюхи, стає абсолютно зрозуміло, що зондеркоманда та її шеф у паніці, і вона наростає.

 

Кратко о “блогерШЕ” Ксении Белоус-Дзегарницкой

ДЗЕградация города Новомосковска, или История о том, как НЕДОпсихолог искала работу айтишника, но заняла вакансию журнаГлиста с блоХерным налётом

Навіть по хатах новомосковців безкоштовну підметну газетку рознесли з помиями на «кривдника».

Значить, в новомосковському тихому болоті явно відчули, що земля тікає з під ніг їх «господаря». Люди прозрівають, перестають боятися та все голосніше підносять свій голос проти неподобств, що кояться на виборчому окрузі.  Що абсолютно закономірно.  «Доля дбає про те, щоб не було щастя, видобутого ціною злочину» – цей закон природи / читай Бога /, відкрив італійський драматург Вітторіо Альфієрі ще в 18 столітті.  Може хто-небудь спростувати його хоча б одним історичним прикладом?

І ще нагадаю одну підтверджену історією споріднену мудрість: зло подібне бумерангу;  воно завжди повертається до свого першоджерела.

Так що головна проблема Вадима Нестеренка не в Сергієві Рєзніку (на його місці міг опинитися будь-який інший опонент!), а в закономірній та неминучій розплаті за всі свої великі та малі гріхи перед виборцями і Богом.

Упевнений, цього найбільше боїться завершуюча свій, умовно кажучи, історичний цикл в Новомосковщині й околицях зондеркоманда місцевого олігарха, у якій завтра вже немає майбутнього, вразі успішного просування започаткованих в країні реформ.  Недарма формальний БППешник Вадим Нестеренко так трепетно ​​ставиться до «Опозиційного блоку», підтримуючи його, де тільки можливо, навіть на шкоду своєму партійному лідеру!

І ще одну закономірність підказує практичний досвід подібного роду наїздів: чим сильніший страх перед опонентом, тим голосніше та істеричніше ллють на нього бруд політичні погромники.  Свідомо чи несвідомо. Будь-який психолог вам підтвердить, що бездоказово свого опонента у будь-якій мерзоті звинувачують ті, хто сам на це здатний.  Тоді в іншому наклепник бачить своє дзеркальне відображення і, природно, прогнозує його плани відповідно до того, як вчинив би він.

Одного, на жаль, такі майстри провокацій зробити не можуть.  Встати перед дзеркалом і дати собі пряму відповідь на питання: «Чи дійсно я такий кінчений або є у мене честь, совість та гідність?» Так що лаяти нинішніх критиків Рєзніка, схоже, марно, вказувати їм на прорахунки – безглуздо, адже недарма на кладовищах  (в тому числі, політичних і морально-етичних) дотримуються тиші.

І все ж мені здається, що найбільш затятих і найбільш брехливих слід упокоювати судовими позовами.  Інших аргументів вони просто не сприймають, а совість давно вже поза зоною досягнення.

… Але що ж з цього скандалу дістається Сергію Рєзніку, крім застряглого на зубах «немає диму без вогню»?  Як не дивно, він все одно в прибутку.  Згадаймо народну мудрість: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти», яку в подібній ситуації так яскраво, афористично та переконливо розшифрувала колись неповторна Фаїна Раневська:

«Я чула про вас стільки гидоти, що відразу зрозуміла: ви чудова людина!»

Ось такий екскурс вимальовується, якщо уважніше придивитися до лаштунків театру одного нардепа, що вже почав підгорати.

Вадим КЛІМЕНТЬЄВ