Село – душа українська! Час захистити нашу душу!

Були сьогодні на зустрічі з жителями села Видвиженець.
Дуже красиве село! Гарні люди! Але, як тут живе громада, чи має село майбутнє?
Та реалії – складні. Місцевий дитячий садок – не працює, ФАПу немає, у село раз на тиждень приїздить лікар, людина вже у віці. Що далі? Не кажу вже про те, що і з роботою є складнощі, а молоді – нема де розвиватися. Не хочу думати про те, що село це з мапи України згодом пропаде .. 
НІ!
У Видвиженця повинне бути майбутнє! Душа села ще оживе! Обіцяю Вам!
От і в Мар’ївці — теж багато що треба змінювати, за що боротися…Село з такою красивою назвою, – нині відрізане від життя. Проблема з транспортом, з медициною, що вже за роботу казати чи за долю юного покоління.
Болить душа після таких зустрічей — від побаченого, почутого.. болить!

Але біда то не чужа, — налаштовує на боротьбу.

Не до солодкої влади йду, — боротися за майбутнє України: долю сіл, містечок, їх жителів.

Не можна допустити, аби села вилюднювали!
Село ж бо – душа українська! Час захистити нашу душу!