МАЛИЙ БІЗНЕС У НОВОМОСКОВСЬКУ: «КАЗНИТЬ НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ»

Жив собі у Новомосковську на Воронівці звичайний хлопець Денис з команди Сергія Рєзника. Навчався в 18-й школі, любив з друзями поганяти в футбол, захоплювався боксом, здобув навіть спортивне звання КМС. А ще мав хобі – готувати страви. Родичі й знайомі куштували і хвалили, що стимулювало його з іще більшим завзяттям поринати у світ кулінарії. Почав експериментувати, відчуваючи насолоду від результатів своєї роботи – і від тонкого смаку, і від красиво оформленої страви. Мабуть, не даремно у всьому світі вважається, що шеф-кухарем все-таки повинен бути чоловік. Мовляв, жінки вкладають душу в приготування їжі лише для людей, яких вони люблять, у той час як чоловіки готують заради мистецтва, вони пишаються самою їжею і можуть абстрагуватися від людини, яка її споживає. Можливо, можливо…

Ще з юних літ Денис Мартиненко мріяв мати власне кафе чи ресторан, де б у затишній обстановці відвідувачі могли насолоджуватися майстерно приготованими вишуканими стравами. Тому після закінчення школи у 2001 році без вагань визначився зі своїм покликанням – пішов навчатися в ПТУ-48 на кухаря. А вже набравшись досвіду і ставши фахівцем вищого розряду, взявся втілювати в життя свою мрію: півтора роки тому разом з братом взяли в оренду приміщення колишнього кафе «Еллада» і відкрили свій ресторан «Dan San».

У кулінарній справі навіть не треба здійснювати подвигів, щоб твої зусилля помітили й оцінили – достатньо не хитрувати, не використовувати третьосортні продукти під маркою вищого сорту та не дерти три шкури з відвідувачів. І ти будеш відрізнятися від деяких рестораторів-рвачів, яких немало. А тут ще й додалася любов Дениса до самого процесу приготування їжі. Мама Валентина Миколаївна й маленька донечка Єва допомогли завести власні грядки, де висадили овочі й зелень. Тож страви виходили смачними, естетично оформленими й за помірну ціну. Заклад швидко обзавівся постійними клієнтами, почав набирати обертів, працювати ще й по доставці додому.

Але за законами фізики, якщо десь прибуває, то десь убуває. Якщо у когось кількість клієнтів прибавляється, то у когось – зменшується. А це може тягнути за собою заздрість – один із семи смертних гріхів…

Поруч із «Dan San» за кілька метрів розташований оздоровчий комплекс «Терми» зі своїми столиками. І там не хочуть відтоку клієнтури. Власник «Термів» Олег Ткаліч, який живе у цій же будівлі на другому поверсі, – давній друг Віктора Літвіщенка. З приходом на посаду законно обраного мера він за поданням Літвіщенка був обраний до складу виконкому. Так мер сформував у місті свою владну команду.

…Негаразди з розвитком бізнесу у всіх закладів ресторанного господарства почалися з уведенням карантину. Кафе зачинилися, чимало працівників були відправлені роботодавцями в неоплачувані відпустки. Лише соціально відповідальні підприємці оплачували людям зарплату в повному обсязі за період вимушеного простою. Денис якраз – соціально відповідальний, хоча його бізнес ще тільки починає розвиватися.

І ось нарешті – пом’якшення карантинних обмежень, можливість приймати відвідувачів на літніх майданчиках за виносними столиками. Але персональний дозвіл на це мають надати на засіданні виконкому. Ось тут і почалися бої без правил…

– Я подав заяву щодо надання дозволу, додавши до неї купу документів, – розповідає Денис Мартиненко. – Але документи зникли. Подаю вдруге – їх знову «загубили». Йду на засідання виконкому. По моєму питанню слово бере Ткаліч і розказує про мене якісь небилиці, переконуючи членів виконкому не голосувати за надання мені дозволу. Прошу слова, але мер мені відмовляє і питання переносять на наступне засідання. А це означає простій виробництва і продовження роботи «в мінус».

Думаю, в усьому світі оцю підкилимну метушню кваліфікували б як використання посадовцями службового становища в особистих цілях. Але я розумію, де живу. Тому чекаю наступного засідання, втретє подаю документи – уже з фотофіксацією цього факту, що саме собою має бути принизливим для такої установи, як міська рада. І нарешті 28 травня на засіданні виконкому я все-таки виступив і мені надали дозвіл на літній майданчик. Це для мене принципово, я без дозволу не хочу виставляти столики, як це роблять чимало інших власників кафе. Порядок починається з кожного з нас. І хотілось би, щоб це усвідомлювали і в керівництві міста, бо саме вони повинні подавати приклад.

Після першого виконкому, на якому Денису не дали виступити, він написав заяву на ім’я міського голови про те, що член виконкому О.П.Ткаліч уже півтора роки заважає йому вести бізнес. Виявляється, з перших днів «сусідства» Олег Петрович шантажував молодого підприємця відключенням газу, і тому довелося вкластися в прокладання окремої газової труби. Брав з Дениса половину вартості за каналізаційні стоки, які начебто йдуть у його люк, але, як потім вияснилося, труба від «Dan San» іде… зовсім в інший бік.

– А після того, як я зі своїми робітниками провів суботник на території, Ткаліч написав на мене заяву в поліцію, що я знищую клумбу. Не розумію, як можна називати клумбою місце, де паркуються машини, – дивується Денис.

Конфронтація відносин досягла свого апогею після того, як Денис відмовився сплачувати щомісячно по 10 тисяч за начебто спільні витрати.

– Спільними у нас є тільки деякі види витрат, – пояснює Денис. – І я сказав, що готовий платити в межах 2-3 тисяч на місяць. У відповідь почув лише: «Ти пожалкуєш!» Тепер працівники «Термів» навіть закривають ворота, щоб машини клієнтів не могли під’їхати до мого ресторану. Мовляв, це приватна територія Ткаліча. Але насправді це комунальна територія міста і він не має права це робити. Вночі перед моїм рестораном почали красти плитку, не здогадуючись, що я встановив камери відеоспостереження. Ну хіба це не смішно й не принизливо? Зараз перед «Dan San» залишився суцільний щебінь.

Я людина не конфліктна, хочу лише одного – щоб у моєму закладі клієнти із задоволенням проводили час, смакували стравами, замовляли їх доставку додому, піарили Сергія Рєзника та його ГО “НАШ НОВОМОСКОВСЬК”, а головне – щоб назавтра їм знову захотілося сюди прийти.

І коли я чую з трибун заяви про підтримку малого підприємництва в місті, хочеться, щоб слова посадовців підтверджувалися конкретними діями. Ніхто уже не просить владу нам допомагати, прохання одне – не заважайте, не вставляйте палки в колеса.

У ході згаданого повторного засідання виконкому всі його члени підтримали молодого підприємця і проголосували за надання йому права обслуговувати клієнтів на літньому майданчику. Утримався лише Віктор Літвіщенко. Олег Ткаліч на засідання не прийшов.