Поки йде війна так би мовити «під шумок», комунальне підприємство «Новомосковськ водоканал» хочуть передати в управління приватній компанії ТОВ «КОМСІТІ». Як кажуть: кому війна, а кому й мати рідна! Одні життя своє віддають за країну, а інші в цей час намагаються дерибанити комунальну власність. Комунальне підприємство-це підприємство всіх мешканців міста, тобто кожен мешканець нашого міста має хоч маленьку,але свою частку в його майні. Але хто питав у громади міста, чи згодна громада на те, щоб централізоване водопостачання та водовідведення міста здійснювала приватна компанія , яка до речі зареєстрована у смт Меліоративне Новомосковського району, тобто всі податки від її господарської діяльності будуть йти не до нашої громади, а до іншої громади у Новомосковському районі?
Судячи з цього, міським можновладцям, які наразі керують містом та дають згоду на такі рішення, байдуже наше місто. Чи були громадські слухання з цього питання? Чи завершена повна інвентаризація всіх наземних та підземних актівів з централізованого водопостачання та водовідведення, яку розпочав колишній керівник водоканалу Головко О.М. при залученні німецьких фахівців з проєкту GIZ і за кошти Уряду Німеччини (правда, чи збереглися ці дані та чи продовжується ця робота зараз – невідомо). Чи було зроблено експертну оцінку в Торгово-промисловій палаті України всіх наземних і підземних активів міста з централізованого водопостачання та водовідведення? Яка частка від вартості всіх цих активів буде вкладатися приватною компанією у вигляді інвестицій ? Як можна здавати в управління майно, не знаючи його реальної ринкової вартості???
Добрий господар здав би своє майно в оренду (квартиру,машину тощо), не знаючи її вартості? На погляд громади – це чергова «прихватизація» комунального майна міста Новомосковська. Хочеться спитати: куди дивляться депутати Новомосковської міськради, які прийшли в раду за партійними списками своїх партій. Адже у програмах жодної з цих партій не було намірів «прихватизувати» комунальний водоканал. Замість того, щоб навести лад на підприємстві, водоканал просто «зливають» у приватні руки, при цьому як завжди прикриваючись «благом для народу». А водопостачання-це найвигідніший бізнес у світі: без усього людина може прожити. а без води ні. А якщо у цього бізнесу ще й немає конкурентів і приватна компанія стає монополістом з централізованого водопостачання та водовідведення на певній території, то це взагалі найпривабливіший бізнес, який тільки можна собі уявити. Отже, приватна компанія має намір стати монополістом з водопостачання та водовідведення у Новомосковську. Що це означає?
Розберімося. 27 квітня 2022 року відбулося засідання виконкому Новомосковської міськради, на якому було ухвалене рішення ( воно оприлюднене на сайті міськради), згідно з яким приватна компанія ТОВ «КОМСІТІ» ініціювала питання про необхідність передачі йому в управління комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» , обіцяючи при цьому «надійність та безпеку експлуатації інженерних мереж та систем життєдіяльності міста». Все нібито робиться для блага громадян! Як кажуть, обіцянка-цяцянка, а … Але з іншого боку: який зиск матиме приватна компанія від цього? Адже мета будь-якого приватного бізнесу – це отримання прибутку. На чому ж буде заробляти ці прибутки приватна компанія, якій передадуть в управління водоканал міста?
Тут треба зазначити, що КП «Новомосковськ водоканал» є неприбутковим підприємством,є ліцензіатом Нацкомісії, яка встановлює тарифи на послуги з централізованого водопостачання/водовідведення для мешканців Новомосковська, при цьому в тарифи держрегулятор не закладає жодної копійки прибутку, тому що водоканал – це неприбуткове підприємство-монополіст, діяльність якого регулюється Законом України «Про природні монополії». Те що в тарифах на водопостачання та водовідведення, за якими сплачують за послуги мешканці міста, не закладено рентабельності та прибутку підтверджується структурою тарифів, які можна отримати звернувшись із запитом до Нацкомісії, також інформація про складові тарифів оприлюднена в газеті «Новомосковська правда» за 27.01.2022р. І ви не знайдете там жодної копійки прибутку та рентабельності. А якщо немає прибутку і рентабельності, а є хоч один неплатник, то це вже підприємство є збитковим. І тут виникає закономірне питання: на чому ж буде заробляти приватне підприємство, вклавши свої кошти в модернізацію основних засобів водопостачання та водовідведення міста? Це ж приватне підприємство не альтруїст!
Стимулюючий тариф на послуги з водопостачання/ водовідведення, так званий RAB-тариф,в Україні не запроваджений. Стимулюючий тариф – це коли підприємство інвестує, наприклад, в енергозбереження чи оптимізує свої витрати на оплату праці, а всю отриману економію від впровадження цих заходів залишає у себе. Якби був такий стимулюючий тариф, тоді зрозуміло,який зиск мало б приватне підприємство від передачі йому в управління водоканалу. А зараз такий приватний інвестор може тільки завищувати свої витрати на закупівлі матеріалів, товарів, послуг, з цього мати «відкати», а всі ці витрати у складі тарифів перекладати на своїх споживачів. І до ворожки не ходи – це буде однозначне космічне зростання тарифів. І під великим питанням буде взагалі наявність води в місті, чи вода буде подаватися не цілодобово, а за графіком. Міська влада ніяким чином не зможе впливати на приватне підприємство, якому передадуть в управління водоканал.
Законодавством про публічні закупівлі передбачено, що обов’язково через відкриті тендери повинні проходити закупівлі: для звичайних державних та комунальних підприємств закупівлі товарів, послуг на суму понад 200 тис.грн, робіт – понад 1,5 млн грн, для підприємств водопостачання/водовідведення ця межа значно вище: потрібно проводити через тендер закупівлі товарів, послуг на суму понад 1 млн грн, робіт – понад 5 млн грн. Тобто приватне підприємство, яке буде надавати послуги з водопостачання/водовідведення буде здійснювати закупівлі без усіляких обов’язкових тендерних процедур за завищеними «порогами» – від 1 млн грн для товарів, послуг і від 5 млн грн – для робіт. Ось із цього, як мінімум, і буде мати прибуток приватний партнер.Але за все це будемо платити ми, мешканці міста.
Хочу також звернути увагу на той факт, що ми не тільки не знаємо реальної ринкової вартості водоканалу, який міська влада хоче передати в управління приватному бізнесу (бо може бути так, що передамо майна в управління на мільярди, а коли виникне ситуація, що треба буде повернути комунальну власність, на що може бути багато причин, повертати буде нічого чи повернеться на копійки), а ще й разом з майном водоканалу у приватні руки перейдуть і земельні ділянки, на яких воно розташоване. А згідно даних останньої перевірки Нацкомісії, яка була на водоканалі у лютому 2021 року, з 18 земельних ділянок,на яких розташовані об’єкти водопостачання/водовідведення, на 6 земельних ділянок документи не оформлені. А відповідно до ст.8 Закону України «Про державно-приватне партнерство» приватний партнер повинен погодити документацію із землеустрою на земельні ділянки, якими він буде користуватися. Цікаво, яку ціну за користування такими земельними ділянками йому встановлять наші можновладці? Це ж уже буде не комунальне підприємство, а приватне, і чи будуть для приватного підприємства існувати пільги, чи орендна плата буде такою, як і для інших приватних землекористувачів? А все це буде впливати на тариф.
Замість того, щоб навести лад в комунальному підприємстві «Новомосковськ водоканал» теперішнє керівництво підприємства систематично заганяло та заганяє його в борги. Якби влада міста запровадила обов’язкову перевірку керівників комунальних підприємств міста хоча б раз на пів року на поліграфі (так званому детекторі брехні) на предмет виявлення корупції в їх діях, то вважаю таких боргів у водоканалу не було б. Борги би були, тому що водоканал – це не прибуткове підприємство, з нульовою рентабельністю, і завжди є неплатники, але б ці борги не досягали б таких критичних розмірів. Наприклад, у «ПриватБанку» діє цілий підрозділ, який займається перевіркою співробітників банку на поліграфі за затвердженими інструкціями. І це має економічну доцільність. Чому б це не запровадити в комунальних підприємствах міста, якщо ми бачимо у них таку ганебну фінансову діяльність?
Тепер повернемося трохи назад в історію. У 2018 році під час керівництва водоканалом Головка О.М. за 5 років у КП «Новомосковськ водоканал» накопичилися борги за покупну воду перед КП «Дніпроводоканал» всього близько 11 млн гривень, з яких майже 5 млн грн дісталися йому від попередників, зауважте, за 5 років! Через те, що Головко не носив в мерію «відкати» штучно була створена ситуація з відключенням всього міста від водопостачання в серпні 2018 року. Все місто сиділо без води – мешканці це дуже гарно пам’ятають. При чому, я наголошую, борги 11 млн за придбану воду у Дніпра накопичилися за умови, що місто фінансово жодним чином не допомагало підприємству сплачувати ці борги. Подивимося на ситуацію, яка є в КП «Новомосковськ водоканал» зараз. Після того, як було змінено керівництво водоканалу, з 3-го кварталу 2018 року до теперішнього часу з міського бюджету до статутного капіталу підприємства було перераховано 28 мільйонів 206 тисяч 790 гривень (будь-хто може в цьому переконатися, відвідавши Єдиний веб-портал використання публічних коштів за цим посиланням
https://spending.gov.ua/…/disp…/04052206/transactions…) Ось ці суми по датах:
30.07.2018р. -500 000 грн; 31.07.2018р.-2 000 000 грн; 15.08.2018р.- 500 000 грн; 13.09.2018р.- 1 000 000 грн; 25.10.2018р.- 1 000 000 грн; 12.11.2018р.-500 000 грн; 07.12.2018р.-1 000 000 грн; 25.01.2019р.- 500 000 грн;20.02.2019р.-500 000 грн; 22.03.2019р.- 500 000 грн;11.04.2019р.- 500 000 грн;15.05.2019р.-500 000 грн; 27.06.2019р.- 500 000 грн;18.07.2019р.-500 000 грн;08.08.2019р.- 500 000 грн; 28.11.2019р.-1 000 000 грн;29.01.2020р.-300 000 грн;24.02.2020р.- 300 000 грн; 10.03.2020р.- 300 000 грн;09.04.2020р.- 300 000 грн;28.05.2020р.-300 000 грн; 07.08.2020р.- 233 000 грн;17.08.2020р.- 327 000 грн;31.08.2020р.- 300 000 грн; 30.09.2020р.- 480 000 грн;05.10.2020р.- 1 577 180 грн; 16.12.2020р.-1 800 000 грн; 23.06.2021р.- 400 000 грн; 26.07.2021р.- 600 000 грн; 26.11.2021р.- 215 000 грн; 31.05.2022р.- 5 000 000 грн; 30.06.2022р.- 2 274 610 грн; 28.07.2022р.- 2 000 000 грн
Ця сума понад 28 мільйонів гривень отриманих водоканалом бюджетних коштів з лихвою, у більше ніж у 2 рази, перекриває суму боргу в 11 мільйонів гривень, що стало передумовою для відсторонення Головка від посади керівника водоканалу і звинувачення його в поганому керівництві підприємством. Головка зняли з посади як поганого керівника, поставили «гарного», всім угодного теперішнього начальника водоканалу. Але грамотний керівник не буде робити нових боргів. З 28 мільйонів виділених з бюджету мали б погасили 11 мільйонів накопичених боргів попередниками, ще як мінімум 17 мільйонів повинно бути в плюсах. Але що ми бачимо? Борг підприємства за покупну воду перед КП «Дніпроводоканал» за 4 роки (а не за 5), з 2018 року по теперішній час виріс і складає вже близько 20 мільйонів гривень! Хочеться спитати: де ж кошти? І при цьому ніхто за борги воду місту поки що не відключає. Водоканал свідомо заганяють у борги. І це підтверджує і не приховує сам начальник водоканалу, який у своєму інтерв’ю газеті «Новомосковська правда» від 12 серпня 2021 року, на питання газети, як же вдається уникати санкцій Дніпроводоканалу через великі борги, відповідає, що усе тримається на особистих зв’язках. Зауважте, не на законі, а на особистих зв’язках, тобто мова йде про чистої води корупцію. Ми ж всі розуміємо, що просто так ніхто нічого не робить.
Тут є два варіанти: або начальник водоканалу приплачує Дніпроводоканалу за лояльність, але у цьому є багато сумнівів, навряд чи посадовці Дніпроводоканалу пішли б на такий крок; або це, скоріш за все,просто змова, щоб загнати новомосковський водоканал у якомога більші вагомі борги, щоб потім приватизувати водоканал за копійки. А міська влада ніяк не реагує на такі заяви начальника водоканалу, а тільки перекладає весь фінансовий тягар з недолугого, щоб не сказати більше, злочинного керівництва водоканала, яке вже має прояви умисних дій в «злитті» комунального підприємства, на міський бюджет. Бюджет міста несе основний тягар боргу підприємства, а борг за покупну воду перед Дніпром тільки зростає. Ще один важливий нюанс: за керівництва Головка водоканал виконував інвестпрограми, хоч із затримками, але інвестпрограми виконувалися кожного року.У 2018 році інвестпрограма була схвалена Нацкомісією у липні місяці, у процесі відсторонення Головка від посади.
Так от, у 2018 році інвестпрограма не виконана на 3 282 тис.грн, у 2019 році невиконання інвестпрограми становило 3 390 тис.грн, у 2020 році – 2 152 тис.грн, схожа ж ситуація із інвестпрограмою на 2021 рік ( протягом 9 місяців 2021 року із запланованих заходів інвестпрограми 3 312 тис.грн було виконано 0!). А інвестпрограма – це кошти, які Нацкомісія закладає в тариф, і це цільові кошти на модернізацію мереж водопостачання/водовідведення, заміну обладнання, насосів тощо. І ці кошти, котрі повинні йти на модернізацію, реконструкцію мереж кожен мешканець платить водоканалу у складі тарифу.Виходить, що люди ці кошти платять водоканалу, а керівництво замість того, щоб робити реконструкцію модернізацію мереж та обладнання, витрачає ці цільові кошти не за призначенням. Завдання шкоди підприємству комунальної форми власності через умисні діяння посадових осіб або вчинені через недбалість чи бездіяльність таких посадових осіб, є кримінальним правопорушенням. Тому куди пішли ці цільові кошти інвестпрограм та через що у водоканалу утворюються такі неймовірні борги повинні розібратися правоохоронні органи. Адже мова йде про суми в десятки мільйонів: невиконання інвестпрограм з 2018 по 2021 роки становить понад 12 мільйонів гривень. Отже, якщо підсумувати: станом на серпень 2018 року борг за покупну воду за 5 років накопичився в сумі 11 млн гривень, при цьому інвестпрограми виконувалися, «шаленої» підтримки з міського бюджету, яка відбувалася в наступні роки, не було. А що маємо зараз? Близько 20 мільйонів гривень боргу за покупну воду, не виконані інвестпрограми з 2018 по 2021 роки в сумі на понад 12 мільйонів гривень і при цьому отримана водоканалом шалена підтримка з міського бюджету на понад 28 мільйонів гривень!!! В сумі це дає мінус 49 мільйонів гривень за 4 роки : 28 млн грн надано водоканалу з міського бюджету +12 млн грн невиконаних інвестпрограм +20 млн грн борг за покупну воду перед Дніпром -11 млн грн борг перед Дніпром станом на серпень 2018 року = 49 млн грн. Тобто за 4 роки дуже «гарне» керівництво водоканалу спрацювало у мінус 49 млн грн, а це понад 12 млн гривень боргів щорічно!
В цій ситуації дивує позиція міської влади та громадських активістів, які розгортали протестну кампанію проти Головка у 2018 році. Де ви зараз, активісти? Ви справжні активісти чи «кишенькові»? Чому міська влада як власник, весь цей час заплющує очі на таку провальну фінансову діяльність підприємства, на таке недолуге його керівництво? Чому такий начальник водоканалу й досі керує підприємством? Адже контрактом між міською владою і керівником водоканалу передбачена відповідальність керівника за неналежне фінансове становище підприємства – у такому випадку контракт розривається. Чому й досі цього не зроблено? Бездіяльність міської влади в цій ситуації можна кваліфікувати як кримінальне правопорушення. На це тільки одна відповідь: за такого «угодного» керівництва водоканал свідомо заганяють у борги, щоб потім, прикриваючись його катастрофічним фінансовим становищем, просто «прихватизувати» водоканал. По місту навмисно розпускаються чутки, що передача новомосковського водоканалу в приватні руки робиться «під дахом» Корбана. Але на це я скажу так: Геннадій Корбан – самодостатня людина і дуже маловірогідно, щоб йому це було потрібно. Якби він захотів,то він і так би вирішив це питання, взявши наш водоканал у концесію, не заганяючи підприємство у такі борги. Тим більше зараз йому точно не до нашого водоканалу. А ці чутки розповсюджують свідомо: це ж не ми, це сам Корбан, ну що ми можемо тут вдіяти, чи нам з ним тягатися! Вся ця оборудка і дезінформація про Корбана робиться свідомо місцевими ділками. Цікаво: Філатов передає Дніпроводоканал у приватні руки?! Дуже сумніваюся. До речі, за розпорядженням мера Дніпра КП «Дніпроводоканал» оприлюднює всі свої закупівлі як кажуть самі працівники водоканалу, на суми від 3 грн, щоб громадяни знали куди витрачаються їх кошти та за якими цінами закуповуються товари,роботи,послуги (можете самі в цьому переконатися за цим посиланням https://spending.gov.ua/…/03341305/reports/1701848069 ). А в Новомосковську такого контролю за витрачанням коштів водоканалом немає. І чомусь керівники міста від начальника водоканалу цього не вимагають, а повинні були б це робити.
Виправдовуючи жахливий фінансовий стан підприємства керівництво КП «Новомосковськ водоканал» нарікає, що основна причина боргів перед КП «Дніпроводоканал» за покупну воду– це низька оплата населення під час війни. Але є офіційна відповідь від КП «Дніпроводоканал» з якої видно, що на 01 лютого 2022 року, тобто ще до початку війни ( якщо хтось забув, війна почалася 24 лютого), борг водоканалу за покупну воду перед Дніпром вже становив майже 17 мільйонів гривень. Зауважте ще раз, це борг на 01 лютого! А це значить, що війна тут ні до чого. Не треба громаду вводити в оману, прикриваючи своє недолуге керівництво підприємством неплатежами населення! Це є задовго до війни сплановані дії загнати водоканал у борги, щоб потім його «прихватизувати» за копійки. Щодо неплатежів населення: при поганому керівникові водоканалу Головку О.М., якого зняли за «погану» роботу, на початок 2018 року борг населення складав 1 млн 192 тис. грн (це дані з акту перевірки НКРЕКП підприємства від 26.02.2021р.).А станом на 01.01.2021р. заборгованість населення стала вже 10 млн 838 тис.грн. А якщо взяти до уваги цифри, які наведені у газеті «Новомосковська правда» за 09 червня 2022р., про заборгованість населення 21 млн 300тис.грн станом на червень 2022року, а від початку війни несплачених рахунків населення на 5 млн 900 тис.грн, то зробивши нескладні арифметичні дії отримаємо 21 млн 300тис.грн станом на червень 2022року – 5 млн 900 тис.грн, несплачених населенням рахунків з початку війни 5 млн 900 тис.грн, то отримаємо заборгованість населення до початку війни 15 млн 400 тис.грн. Тобто майже у 10 разів зросли борги населення за керівництва «гарного професійного» теперішнього керівництва водоканалу. З цього видно, що робота відділу збуту підприємства за роки правління «дуже гарного» керівництва водоканалу завалена повністю. Хоча керівництво водоканалу при цьому регулярно отримувало і отримує премії за «гарну» роботу. З населенням всі останні роки ніхто не працював. А навіщо щось робити, якщо є годівниця з міського бюджету? Такі провали в роботі свідчать, що водоканал свідомо заганяють в борги.
Підсумовую, що треба зробити:
1. Для початку, треба провести в місті обговорення: чи взагалі потрібно наше комунальне підприємство, яке є у власності громади, передавати у концесію (управління) приватним компаніям (відповідно до чинного законодавства строк концесії (управління) становить від 5 до 50 років). А через те, що зараз триває війна,і багато мешканців Новомосковська захищають нашу країну від загарбників і не зможуть взяти участь в обговоренні, то це доцільно та необхідно відкласти на післявоєнний час, коли буде скасований військовій стан в Україні.
2. Закінчити повну інвентаризацію всіх наземних та підземних активів з централізованого водопостачання та водовідведення, як то кажуть, до останньої засувки, щоб розуміти, яке майно та в якій кількості міська влада має намір передати в управління приватному бізнесу.
3. Необхідно зробити повну незалежну експертну оцінку водоканалу, щоб розуміти скільки він коштує з усіма наземними та підземними активами. І якщо вже передавати підприємство у приватні руки, то з повним розумінням співвідношення запропонованих бізнесом інвестицій з реальною вартістю підприємства. А то можна інвестувати копійки, а взяти в управління основних засобів на десятки мільярдів. Я впевнений,що знайдеться дуже багато охочих стати монополістом у сфері водопостачання/водовідведення, вклавши в модернізацію підприємства копійчані інвестиції.
4. Усім депутатам, у кого є здоровий глузд і совість, треба ініціювати проведення незалежного аудиту комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Державною аудиторською службою України, звернувшись до Держаудитслужби з проханням включити КП «Новомосковськ водоканал» до Плану заходів державного фінансового контролю https://dasu.gov.ua/. Тобто, треба зробити аудит не в приватній структурі, як це робить керівництво водоканалу на вимогу закону кожен рік. Всі ж ми розуміємо ціну такого аудиту: хто платить, той і замовляє музику. Держаудитслужба на відміну від інших контролюючих органів ( Податкова, Держпродспоживслужба тощо), які під час війни не можуть здійснювати перевірки підприємств, навпаки саме під час війни і перевіряє використання бюджетних коштів, мораторію на такі перевірки немає. На час проведення аудиту необхідно відсторонити начальника підприємства від виконання обов’язків, щоб унеможливити його вплив на результати аудиту. Перевірка достеменно з’ясує порядок використання бюджетних коштів, зокрема передбачених на інвестпрограми, за якими цінами останні роки закуплялися товари, роботи та послуги та наскільки були доцільні такі роботи та послуги, чи виконувалися підприємством вимоги законодавства у поводженні з відходами (з рідкими побутовими відходами), з екологічної безпеки. Також таку перевірку може ініціювати СБУ та прокуратура, тобто правоохоронні органи. Сподіваюся, що таку перевірку будуть ініціювати не тільки місцеві депутати-патріоти Новомосковська, а до цього долучаться також СБУ та прокуратура.
Новомосковський водоканал має вже 90-річну історію, були різні часи та умови, але все одно підприємство сьогодні залишається у власності громади. Хоча за цієї каденції до Новомосковської міськради прийшло чимало депутатів, які мешкають в інших громадах, і наше місто та наш водоканал, мабуть, їм байдужі, але сподіваюся, що здоровий глузд та місцевий патріотизм міських депутатів переможе задля того, щоб мешканці Новомосковська були з водою за економічно-обгрунтованими тарифами, а комунальне підприємство «Новомосковськ водоканал» працювало стабільно згідно закону, а не балансувало на особистих зв’язках.
