Останніми днями в Україні розгорнувся новий етап мобілізаційних заходів, що супроводжується жорсткими рейдами представників ТЦК та СП (Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) по розважальних закладах, таких як кафе, ресторани та бари. Такі дії стали несподіванкою для суспільства, оскільки раніше подібних заходів не було. Однак, наразі ми спостерігаємо, що влада реагує на скарги громадян та приймає рішення активізувати призов до лав Збройних Сил України (ЗСУ) серед тих, хто активно проводить час у розважальних місцях.
Ці рейди привернули увагу суспільства та стали темою гарячих дискусій у соцмережах. Українці, фільмуючи на мобільні телефони дії представників ТЦК, вже неодноразово ставали свідками так званої «бусіфікації» — коли чоловіків буквально затримують і відправляють до військкоматів просто з розважальних закладів.
Однак, багато хто вважає, що такі дії є запізнілими. Довгий час на мобілізацію потрапляли не молоді, здорові чоловіки, а люди похилого віку, часто з хронічними хворобами. Це викликало серйозне обурення серед населення, адже замість того, щоб призивати тих, хто фізично спроможний воювати, представники ТЦК нерідко відправляли на фронт людей старше 50 років, які не мають належної військовий вишкіл та страждають від безлічі хвороб.
Це породжує масу питань до мобілізаційної системи. Наприклад, чому, під час повномасштабної війни, в той час, як молоді чоловіки відпочивають у барах і ресторанах, на фронт забирають старших людей, які просто йдуть з роботи додому?
Неправильна мобілізація не лише обурює громадян, але й ускладнює роботу військових медиків. На передовій лікарі змушені не лише лікувати поранених, а й надавати медичну допомогу хворим чоловікам похилого віку, яких мобілізували без належного обстеження. Замість ефективного використання ресурсів, держава витрачає час та кошти на людей, які не можуть виконувати бойові завдання через хвороби.
Це призводить до парадоксальних ситуацій, коли цих людей через деякий час списують як непридатних до служби, а витрати на їх мобілізацію вже були понесені. Логіка таких рішень залишається незрозумілою для суспільства.
Ще більше питань виникає до органів влади, які створили ТЦК, і до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Представники військово-лікарських комісій (ВЛК), які своїм підписом відправляють хронічно хворих на службу, також повинні нести відповідальність за такі дії. Чому не проводяться ретельні обстеження? Чому на фронт йдуть люди, які не можуть захищати країну через свій стан здоров’я?
Водночас фінансові втрати для держави продовжують зростати, адже кошти, що могли б бути використані на підготовку справжніх захисників, витрачаються на невиправдану мобілізацію. Дивно, що на тлі цих подій представники влади та ЗМІ не звертають уваги на такі очевидні недоліки системи.
Однак, схоже, що зараз влада почала діяти. Останні рейди у розважальних закладах є спробою призвати до війська тих, хто ще може стати на захист країни. Представники ТЦК та СП знаходять у барах та кафе молодих чоловіків, яким немає 50-60 років, які не мають хронічних захворювань, але які під час війни віддають перевагу алкоголю та відпочинку замість того, щоб служити державі.
На жаль, такі рейди лише підкреслюють ті проблеми, які існують у системі мобілізації. Ще багато питань залишаються без відповіді, і багато громадян продовжують чекати на реальні зміни, які дозволять мобілізувати тих, хто справді здатен захищати Україну, замість безглуздих дій, що призводять до втрат людських ресурсів і державних коштів.
Рейди ТЦК та СП по кафе і ресторанах можуть стати тим кроком, який допоможе виправити ситуацію з мобілізацією в Україні. Однак, без системного підходу та чіткого контролю з боку влади й медичних структур, ці дії залишатимуться напівзаходами. На кону — безпека та майбутнє країни, і суспільство очікує, що влада буде діяти рішуче і справедливо, забезпечуючи належний захист держави та її громадян.