Україна стоїть на порозі масштабної правової трансформації: з 28 серпня 2025 року набуде чинності Закон № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”, який фактично скасовує Господарський кодекс (ГК) — документ, що протягом двох десятиліть регулював сферу господарювання. Міністерство юстиції (Мін’юст) у своєму роз’ясненні намагається заспокоїти бізнес-спільноту, підкреслюючи, що це “м’який старт” реформи з трирічним перехідним періодом, а більшість норм ГК нібито дублюються в інших законах. Однак, за фасадом оптимістичних заяв ховаються серйозні ризики: від примусової приватизації державних підприємств до потенційних прогалин у регулюванні, які можуть посилити корупцію та невизначеність для бізнесу. Особливо в умовах війни, коли стабільність економіки є критичною.
Мін’юст визнає, що скасування ГК викликає “занепокоєння” в бізнесу щодо збереження повноти регулювання. І не дарма: ГК був основним інструментом для врегулювання господарських відносин, від підприємництва до майнових прав. Тепер його норми мають “розпорошитися” по Цивільному кодексу (ЦК), спеціальним законам та новому Закону № 4196-IX. Але чи дійсно це спростить життя бізнесу, чи створить плутанину? Аналіз показує, що реформа може призвести до правової невизначеності, яку державні органи трактуватимуть на свій розсуд, без реального покарання за порушення.Один із ключових аспектів реформи — реорганізація державних та комунальних підприємств. Протягом перших шести місяців перехідного періоду суб’єкти управління державною власністю зобов’язані перетворити державні підприємства на акціонерні товариства чи ТОВ. Якщо цього не зроблять, майновий комплекс передадуть Фонду державного майна (ФДМУ), який протягом року вирішить: ліквідувати чи приватизувати. Мін’юст подає це як модернізацію, замінюючи “застарілі” права господарського відання та оперативного управління на право власності чи узуфрукт.
Але критики бачать тут загрозу масової приватизації стратегічних об’єктів без належного контролю. “Законопроект передбачає повну приватизацію державних і комунальних підприємств… Може призвести до втрати контролю за стратегічними об’єктами, що небезпечно в умовах війни”, — зазначає нардепка Ірина Геращенко від “Європейської Солідарності”. Асоціація міст України також виступила проти, вказуючи на невідповідність Конституції та ризики для місцевого самоврядування. Під час війни, коли економіка і так ослаблена, така “трансформація” може стати лазівкою для корупційних схем: хто гарантує, що ФДМУ не “приватизує” активи на користь наближених осіб? Мін’юст не прорахував ризики для громад, які залежать від комунальних підприємств для соціальних послуг.
Ба більше, Закон забороняє створення нових юридичних осіб у формах державних, комунальних, приватних підприємств тощо. Через три роки внесення змін до реєстру для таких суб’єктів буде обмежене, окрім випадків припинення чи ліквідації. Це фактично змусить тисячі підприємств реорганізуватися, що в умовах дефіциту ресурсів може призвести до масових банкрутств чи “тінізації”.Мін’юст стверджує, що значна частина ГК “дублює норми спеціальних законів або є застарілою”. Вони проводять огляд по главах: від державного регулювання (Податковий кодекс, закони про конкуренцію) до господарських договорів (ЦК). Наприклад, глава 4 ГК про підприємництво нібито покрита ст. 2 Закону № 4196-IX та ЦК; глава 23 про банкрутство — Кодексом з процедур банкрутства.
Але чи все так гладко? Експерти попереджають про прогалини. “Скасування Господарського кодексу: правові наслідки та виклики для бізнесу” — стаття на Esquires.ua підкреслює, що реформа може створити невизначеність у регулюванні господарських договорів, особливо щодо оперативно-господарських санкцій. Мін’юст сам визнає, що деякі норми, як структура підприємств чи повноваження керівників без довіреності, не мають прямих аналогів у ЦК і залежать від статутів. У перехідний період це може призвести до судових спорів: бізнесу доведеться переглядати статути, а суди — інтерпретувати “розпорошені” норми.
Крім того, реформа торкнеться приватного сектору: приватні підприємства змушені стати ТОВ, що збільшить бюрократію. “Бізнес отримає нові можливості для об’єднання, але… буде створено єдине правове поле” — оптимістично пише Torgsoft.ua, але додає про ризики для малого бізнесу. Під час війни, коли підприємства борються за виживання, такі зміни можуть стати додатковим тягарем.
Мін’юст називає трирічний період “м’яким стартом”, де підприємства продовжать діяти за старими нормами, дубльованими в Законі № 4196-IX. Але чи достатньо цього? Законопроєкт № 6013 (попередня версія) критикували за корупційні ризики та відсутність аналізу наслідків. “Проект містить численні корупційні ризики, зокрема щодо передачі державного й комунального майна“, — попереджає Геращенко.
У контексті ширших проблем — високих податків, корупції та правової невизначеності — реформа може посилити “тінь”. Як зазначає користувач X @MarketPowerUA, “тінь існує, бо люди бачать, як уряд розпоряджається грошима”. Скасування ГК без чітких гарантій може відштовхнути інвестиції, а не привабити їх, як обіцяє гармонізація з ЄС.
Мін’юст запевняє, що “суспільні відносини не залишаться поза правовим полем”, але критика від опозиції, асоціацій та експертів свідчить про протилежне: ризики корупції, втрати контролю над майном та правової плутанини перевищують потенційні переваги. У воєнний час така реформа виглядає як поспішний крок, що може дестабілізувати економіку. Замість “м’якого старту”, Україні потрібен прозорий діалог з бізнесом та громадами, щоб уникнути хаосу. Інакше скасування ГК стане не кроком до модернізації, а до нової хвилі проблем.