Українська політична сцена звикла до скандалів, але справа народного депутата Анатолія Гунька стоїть окремо. Це історія про те, як людина, наділена мандатом довіри та обов’язком захищати державні активи, перетворила гектари наукової спадщини на розмінну монету для власного збагачення.
Операція СБУ та НАБУ виглядала як кадри з гостросюжетного детективу. Чинного нардепа від правлячої партії «Слуга народу» затримали прямо під час отримання першої частини «траншу». На столі — стоси доларів, у повітрі — німе запитання: «Як це можливо під час війни?».
За даними слідства, Гунько, використовуючи свій статус та зв’язки, налагодив схему передачі в оренду земель Національної академії аграрних наук (НААН). Ці землі, які мали б працювати на вітчизняну науку та продовольчу безпеку, стали об’єктом банального торгу. Ціна питання для одного з підприємців склала 85 тисяч доларів США. Це був лише «вхідний квиток» у схему, загальні обсяги якої могли сягати десятків мільйонів гривень.
Найбільш разючим фактом у цій справі є посада фігуранта. Анатолій Гунько очолював Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради (ТСК), яка… мала розслідувати факти корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях НААН.
Виходить ідеальна, з точки зору зловмисника, конструкція: людина, яка офіційно шукає корупціонерів у аграрній науці, паралельно очолює ці самі корупційні процеси. ТСК стала для депутата не інструментом очищення, а інструментом аудиту — він точно знав, де лежать найласіші шматки землі та як натиснути на керівників держпідприємств, щоб ті стали «зговірливими».
Землі НААН десятиліттями залишаються «сірою зоною» української економіки. Формально вони належать державі, фактично — часто обробляються приватними агрохолдингами за тіньовими схемами. Гунько, за версією правоохоронців, обіцяв «вирішити питання» з керівництвом одного з державних підприємств щодо надання землі в оренду під обробіток.
Це не просто хабар. Це:
-
Збитки бюджету: Гроші йдуть не в казну, а в кишені посередників.
-
Руйнація науки: Замість експериментальних полів країна отримує монокультурні посіви, що виснажують ґрунт.
-
Дискредитація влади: Такі випадки нищать довіру міжнародних партнерів, які фінансують нашу стійкість.
Реакція партії була швидкою — виключення з фракції. Проте для суспільства цього замало. Стаття, за якою розслідується справа (ч. 4 ст. 368 КК України), передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа Гунька — це тест для всієї антикорупційної вертикалі. Якщо народний депутат, пійманий «на гарячому» з мішком грошей, зможе уникнути реального терміну через процедурні зачіпки або «хвороби», це стане сигналом для всієї корупційної системи: «Грабувати можна, головне — ділитися».
Кейс Анатолія Гунька — це не прикрий випадок, а закономірний результат існування системи, яку роками не наважувалися реформувати. Національна академія аграрних наук володіє майже 450 тисячами гектарів найкращих українських чорноземів. Для порівняння: це територія середньої європейської країни або десяти міст розміром з Київ.
Чому навколо цих земель завжди пахне криміналом?
-
Статус «державної власності» як ширма. Землі формально призначені для наукових дослідів. Насправді ж, за даними численних аудитів, значна частина цих площ засівається комерційними культурами (соняшником, кукурудзою) приватними фірмами через договори «спільного обробітку». Прибутки йдуть у кишені «кураторів», а держава отримує копійки.
-
Відсутність прозорого реєстру. Довгий час ніхто точно не міг сказати, скільки саме землі у Академії та хто її обробляє. Це ідеальне середовище для «торгівлі повітрям», чим і скористався Гунько.
-
Кругова порука. Керівники державних підприємств НААН часто призначаються за протекцією впливових політиків. Саме тому Гунько, як голова профільної ТСК, мав «ключі» від кабінетів усіх директорів ДП.
-
«Справа Лазебної»: Незаконне відчуження 15 гектарів елітної землі під Києвом (с. Гатне), де ділянки отримали родичі керівництва Академії та СБУ. Збитки оцінювалися у десятки мільйонів.
-
Справа екс-президента НААН Гадзала: Його неодноразово підозрювали у втручанні в розподіл земельних ділянок та отриманні неправомірної вигоди (зокрема, славнозвісний «джип у подарунок»).
-
Тіньова оренда на 1 мільярд: За оцінками правоохоронців, щорічно через схеми на землях НААН бюджет втрачає до 1 мільярда гривень потенційного доходу.
Затримання Гунька — це лише «верхівка айсберга». Якщо слідство не піде далі й не розкриє всю мережу посередників та директорів держпідприємств, які були в долі, на місце одного затриманого депутата прийде інший.
Державна земля має належати громаді та приносити прибуток у бюджет, а не ставати «годівницею» для тих, хто вивчив назви антикорупційних законів лише для того, щоб навчитися їх обходити.
Ця історія — про кричущу невідповідність між словами та діями. Поки країна збирає кошти на дрони та турнікети, «народні обранці» оперують сумами, яких вистачило б на оснащення цілого батальйону. Гроші, вилучені у Гунька, тепер мають працювати на державу, а сам фігурант — довести у суді, звідки в його кабінеті взялися «наукові досягнення» у стодоларових купюрах.