Директор НАБУ Семен Кривонос зробив заяву, яка може серйозно ускладнити вихід на свободу одного з ключових фігурантів гучної справи «Мідас» — ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка, відомого в колах схеми під прізвиськом «Рокет».
За словами керівника антикорупційного бюро, Державна служба фінансового моніторингу заблокувала (або фактично заморозила в процесі перевірки) значну суму коштів, яку планували використати як заставу саме за Миронюка. Йдеться про рекордні 126 млн грн — саме таку альтернативу триманню під вартою призначив Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року.
Ігор Миронюк отримав найвищу заставу серед усіх фігурантів «Мідасу» — сума була визначена як 126 млн грн (прокурори просили навіть 136,6 млн). Суд відправив його під варту на 60 діб із можливістю вийти після внесення коштів. Миронюк, за версією слідства, був одним із «тіньових менеджерів» корупційної мережі, яка протягом років контролювала закупівлі в державному «Енергоатомі».
Його роль полягала в тому, щоб:
- координувати «шлагбаум» — штучне блокування платежів постачальникам, які відмовлялися платити відкати 10–15 % від вартості контрактів;
- впливати на кадрові призначення та бронювання потрібних людей;
- забезпечувати безперебійний потік хабарів від контрагентів стратегічного держпідприємства.
Саме Миронюк, разом із ексвиконавчим директором «Енергоатома» з безпеки Дмитром Басовим та бізнесменом Тимуром Міндічем (який перебуває за кордоном), вважався одним із «мозкових центрів» схеми. Через «бек-офіс» цієї групи, за даними НАБУ, пройшло близько 100 млн доларів незаконних коштів.
Семен Кривонос під час виступу в ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки (грудень 2025) повідомив, що НАБУ з 13 по 28 листопада надіслало низку запитів до Держфінмоніторингу щодо законності походження коштів, внесених як застави за фігурантів «Мідасу» загалом. Окремо акцентував увагу на сумі, призначеній за Миронюка.
Ключовий меседж Кривоноса: законодавство прямо забороняє використовувати для застави кошти, здобуті злочинним шляхом. Якщо перевірка підтвердить, що гроші пов’язані з корупційною діяльністю самої групи (або з послугами конвертаторів / «відмивальників»), застава може бути визнана незаконною. У такому разі Ігор Миронюк залишиться під вартою без перспективи швидкого виходу.
Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін підтвердив, що служба передала НАБУ частину матеріалів, але процес триває: банки не завжди відразу блокують підозрілі операції, а перевірка йде по ланцюгах. Критики в ТСК зауважували — деякі транзакції можна було б відстежити за лічені хвилини, а не місяці.
У «Мідасі» вже фіксувалися дивні випадки:
- фірма з статутним капіталом 1000 грн внесла 25 млн і 12 млн грн застави за двох «працівниць бек-офісу»;
- окремі застави вносили компанії з явними ознаками фіктивності;
- суспільство та журналісти неодноразово ставили питання: звідки беруться такі суми в умовах, коли основні організатори схеми або втекли, або сидять.
Тепер саме застава за Миронюка — наймасштабніша і найпідозріліша — опинилася під прицілом. Якщо фінмоніторинг і НАБУ доведуть зв’язок цих коштів із корупційними доходами групи, це стане серйозним прецедентом: вийти з СІЗО за «брудні» гроші не вийде.
Поки що Ігор Миронюк залишається під вартою. Його адвокати вже подавали апеляцію на запобіжний захід, але безуспішно. Якщо блокування застави підтвердиться остаточно — «Рокет» може просидіти значно довше, ніж розраховував.
Справа «Мідас» продовжує демонтувати, наскільки глибоко корупція проникла в енергетичний сектор України навіть під час війни. І наскільки болючим для фігурантів може стати питання: а звідки, власне, гроші на свободу?