Екснардеп Вадим Нестеренко купив собі умовний термін за кишенькову крадіжку з бюджету

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду, яка ідеально ілюструє, як в Україні працює «правосуддя» для тих, хто може заплатити. Екснардеп від Блоку Петра Порошенка Вадим Нестеренко, якого раніше оголошували в розшук, визнав провину в зловживанні владою (ч. 2 ст. 364 КК) — і отримав класичний «пакет лояльності»:

  • 3 роки позбавлення волі
  • заборона обіймати посади в держорганах
  • штраф 17 тисяч гривень

Але вже в наступному реченні — магія: відбування основного покарання звільнено (ст. 75 КК). Умовний термін, іспитовий строк, стандартні «не виїжджай без дозволу» — і жодного дня за ґратами.

Що ж він «вкрав»? Протягом 2014–2018 років, маючи власне житло в Києві (і мільйонні статки, зафіксовані в деклараціях), Нестеренко отримував щомісячну компенсацію за готель та оренду помешкання. Загальна сума збитків — 760 тисяч гривень бюджетних коштів. Дріб’язок на тлі статків ексдепутата, але принципово — класична схема «депутатського паразитизму» на державі.

Він ці гроші вже давно повернув — ще на стадії досудового розслідування. Тобто формально збитки відшкодовано повністю. Але кримінальна відповідальність за зловживання владою нікуди не дівається… чи все ж дівається?

Виявляється — дівається, якщо заплатити в двадцять разів більше і правильно спрямувати кошти. Угода передбачає перерахування 15 000 000 гривень на рахунок БФ «Повернись живим» конкретно на закупівлю ударних дронів для ЗСУ.

Схема настільки цинічна, що аж прозора:

  1. Привласнив ≈ 760 тис. грн з кишені платників податків.
  2. Повернув їх, коли запахло тюрмою.
  3. Заплатив 15 млн «внеску на перемогу» — і отримав повне звільнення від реального ув’язнення.
  4. Отримав патріотичний піар: «допоміг фронту», «підтримав дрони».

Це не покарання. Це ринкова угода, де ціна свободи для екснардепа виявилася рівно 15 мільйонам гривень. Чому саме 15? Чому не 5, не 8, не 25? Хто визначав цю суму — прокурор, суддя, сам Нестеренко чи хтось «згори»? Чому саме «Повернись живим», а не будь-який інший фонд чи прямо на спецрахунок НБУ? Відповідей немає, бо в угоді про визнання винуватості такі деталі не пояснюють — вони просто «домовляються».

Тим часом реальність виглядає так: тисячі українців щодня ризикують життям, щоб ті дрони, на які «перерахував» Нестеренко, летіли на ворога. Багато з них гинуть за набагато менші суми, ніж 15 мільйонів. А тут — один підпис, один переказ — і вчорашній фігурант розшуку НАБУ вже не злочинець за ґратами, а «благодійник», який «допоміг армії».

Це не просто умовний вирок. Це сигнал усій системі: якщо ти депутат/ексдепутат/високопосадовець і в тебе є гроші — кради спокійно. Головне — вчасно поверни вкрадене + заплати «абонплату за безкарність» у потрібному напрямку. Тоді замість тюрми отримаєш медальку «допоміг ЗСУ» і чистий статус.

Антикорупційна система, яка дозволяє перетворювати кримінальну справу на фінансовий контракт з благодійним фондом, давно перетворилася на фарс. Замість принципу невідворотності покарання ми маємо принцип невідворотності гаманця.

Вадим Нестеренко не сів за ґрати не через каяття, не через пом’якшувальні обставини, а тому що міг собі дозволити заплатити 15 мільйонів. Це не правосуддя. Це торгівля свободою під патріотичним соусом.

Поки одні платять кров’ю і життям, інші — лише гаманцем. І система це схвалює. З підписом судді ВАКС.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *