У той час, як українське суспільство вже третій рік розривається між фронтом, ТЦК і моральним вибором «воювати чи виживати», один із старших офіцерів Державної прикордонної служби пішов ще далі у риториці «тотального контролю». Підполковник Сергій Місюра, відомий у мережі під псевдонімом «Капітан Прайс», публічно висловив ідею, від якої у багатьох стискається серце: скидати бомби з дронів на тих, хто намагається незаконно перетнути кордон, аби уникнути мобілізації.
«У наших дронщиків ДПСУ так і сверблять руки скинути одну-дві бомби на тих, хто намагається втекти з України. Це було б простіше й економніше — не довелося б зайвий раз напружувати прикордонників», — така фраза, зафіксована в одному з нещодавніх коментарів/виступів офіцера, миттєво розійшлася мережею та викликала хвилю обурення, іронії та тривожних мемів.
Місюра не вперше стає фігурантом гучних заяв. Він давно веде активні соцмережі, де демонструє роботу прикордонних підрозділів з FPV-дронами, скидами боєприпасів та «об’єктивним контролем». Але якщо раніше йшлося про російських диверсантів, «Молнії» чи ворожі човни, то цього разу мішенню стали власні громадяни — чоловіки призовного віку, які обирають втечу через Дністер, Тису чи Карпати замість повістки.
Офіційно Державна прикордонна служба вже кілька років бореться з безпрецедентним потоком ухилянтів. За різними оцінками, з початку повномасштабного вторгнення кордон незаконно перетнули десятки (а за деякими неофіційними даними — й сотні) тисяч чоловіків. Щодня фіксуються спроби перепливти річки, подолати гори, сховатися в багажниках чи підробити документи. Прикордонники тонуть у виснажливих затриманнях, переслідуваннях, чергуваннях у болотах і снігу. Людей справді доводиться «напружувати» — і фізично, і морально.
Але пропозиція перейти від гумових куль, собак і фізичного затримання до бойових скинів з «Мавіка» чи FPV-дрона — це вже не про оптимізацію роботи. Це про зміну парадигми: від «зупинити і повернути» до «знищити на підході».
Такий підхід автоматично ставить кілька незручних питань:
- Чи є ухилянт, який пливе через Тису в 3 години ночі, законною військовою ціллю?
- Чи можна застосовувати летальну силу проти осіб, які не становлять безпосередньої загрози життю прикордонників чи цивільних?
- Де проходить межа між примусом до виконання конституційного обов’язку та державним терором проти власного населення?
Поки офіційного роз’яснення від ДПСУ щодо слів підполковника Місюри не з’явилося, у публічному просторі вже точаться дві паралельні дискусії. Перша — «він просто зірвався, бо бачить щодня, як гинуть побратими на фронті, а ці «стрибають через паркан»». Друга — «це вже не армія, а каральний орган, який втрачає будь-яку легітимність у очах суспільства».
Колись фраза «мобілізація або могилізація» була жорстоким жартом. Сьогодні вона набуває дуже конкретних обрисів: або повістка, або Тиса з дроном над головою. Або, як образно сформулював один з користувачів мережі після слів Місюри: «Вітаємо в новій реальності — у нас більше немає ухилянтів. Є тільки цілі».
Поки офіцери рівня підполковника Місюри публічно мріють про «економні скиди», держава втрачає не лише людей за кордоном. Вона втрачає довіру тих, хто ще залишився всередині.