ЕКОНОМІКА ВИЖИВАННЯ: 80% УКРАЇНЦІВ ВИТРАЧАЮТЬ БІЛЬШЕ, А ПЛАНУВАТИ МАЙБУТНЄ СТАЄ БЕЗЗМІСТОВНО

Поки офіційна статистика звітує про «контрольовану інфляцію», гаманці українців свідчать про зворотне. Свіже опитування Rakuten Viber, у якому взяли участь 25 тисяч користувачів, малює тривожну картину фінансового виснаження нації. 78% громадян зізналися: за останній рік їхні витрати суттєво зросли. І це не про розкіш — це про ціну виживання.

Цифри невблаганні. Якщо у 2025 році про зростання видатків говорили 76% опитаних, то сьогодні цей показник сягнув критичних 78%.

Це означає, що попри всі намагання адаптуватися, інфляційний тиск та зростання цін на базові потреби (продукти, ліки, пальне) вимивають останні заощадження. Лише 13% намагаються економити, скорочуючи видатки, але навіть цей показник зменшився порівняно з минулим роком (було 14%). Люди вже не просто економлять — вони «проїдають» те, що неможливо відкласти.

Особливу тривогу викликає ставлення до фінансового планування. Хоча 72% українців все ще намагаються рахувати гроші, структура цього планування є хиткою:

  • Лише 24% прораховують бюджет детально.

  • 48% фокусуються виключно на критичних платежах, як-от «комуналка», фактично живучи від платіжки до платіжки.

Найбільш болючим є показник у 16% респондентів, які взагалі відмовилися від планування фінансів. Їхня аргументація — це вирок стабільності: «незрозуміло, що буде далі».

Критичний момент: Соціальна апатія підживлюється заявами влади про те, що війна може тривати ще щонайменше три роки. В умовах такої довгострокової невизначеності горизонт планування звужується до одного дня. Навіщо збирати на майбутнє, якщо саме майбутнє офіційно поставлене на «паузу» на наступні роки?

Ці дані — це не просто статистика застосунку, це діагноз економічного самопочуття країни. Зростання витрат на тлі заяв про тривалу війну створює небезпечний коктейль: люди втрачають стимул до заощаджень, інвестицій та розвитку. Коли 80% населення працює виключно на «кошик споживання» та комунальні борги, економіка перетворюється на систему підтримки життєдіяльності, а не зростання.


Мнение автора: Чи можна звинувачувати людей у відсутності фінансового планування, коли прогнози на завтра звучать як термін ув’язнення? Пишіть у коментарях, на чому економите ви і чи вірите у сенс довгострокових планів сьогодні. 👇

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *