19-річний та 23-річний чоловіки намагалися вбити українця за слова “Христос Воскрес!”. Прокуратура кваліфікує злочин як замах на умисне вбивство на ґрунті релігійної ненависті. Обом загрожує довічне ув’язнення.
Ніч на 13 квітня 2025 року в Білій Церкві могла закінчитися трагедією, яка б стала чорною плямою на совісті українського суспільства. 35-річний чоловік ледь не поплатився життям за традиційне православне вітання “Христос Воскрес!” — слова, які у великодній період промовляють мільйони українців. Те, що здавалося звичайним проявом культури та віри, викликало злочинну агресію у двох молодих чоловіків іншого віросповідання.
За процесуального керівництва Білоцерківської окружної прокуратури двом підозрюваним — 19-ти та 23-х років — повідомлено про підозру у закінченому замаху на умисне вбивство, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 15, п.п. 12, 14 ч. 2 ст. 115 КК України). У разі доведення вини молодикам загрожує довічне позбавлення волі.
За даними слідства, інцидент стався у нічний час у одному з місцевих закладів Білої Церкви. Потерпілий увійшов до приміщення та, як і належить у великодні дні, привітався з оточуючими словами: “Христос Воскрес!” Це традиційне християнське вітання, яке супроводжує православних вірян від Великодня до Вознесіння, стало тригером для трагічних подій.
19-річний молодик, який, за даними прокуратури, “сповідує іншу релігію”, сприйняв ці слова як образу. Хоча правоохоронці офіційно не уточнюють конфесійну приналежність нападників, за неофіційною інформацією, обидва підозрювані є мусульманами. Саме православне великоднє вітання викликало у них настільки сильну релігійну агресію, що молодший з них вирішив убити 35-річного українця-християнина.
Розлючений юнак не став діяти поодинці. Він зателефонував старшому знайомому — 23-річному чоловіку, який також є представником іншої релігії — і запропонував “розібратися” разом. Той погодився і незабаром прибув на місце. Принципово важлива деталь: старший знайомий приїхав уже озброєним — з ножем, який одразу передав молодшому.
Це свідчить про усвідомлений характер злочину. Нападники не діяли в афекті — вони спланували та підготували вбивство. Озброївшись, двоє молодиків розпочали полювання на потерпілого.
Переслідувавши чоловіка, нападники наздогнали його, збили з ніг і силою втримували на землі. Далі почалася жорстока розправа. 19-річний озброєний нападник кілька разів вдарив потерпілого ножем у життєво важливі органи — живіт та шию. Місця ударів свідчать про чіткий намір убити.
Переконавшись, що жертва більше не подає ознак життя, молодики втекли з місця злочину, залишивши чоловіка помирати. Проте їхні плани не збулися.
Завдяки швидкій реакції свідків та оперативній роботі медиків, 35-річного потерпілого вдалося врятувати. Лікарі вчасно надали йому кваліфіковану медичну допомогу, провели екстрені операції та стабілізували стан.
На момент публікації чоловік досі перебуває у лікарні, де продовжує лікування від важких поранень. Його життю більше нічого не загрожує, проте фізичні та психологічні травми від нападу залишаться назавжди.
Правоохоронці оперативно встановили особи нападників. За клопотанням прокуратури суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Це означає, що молодики залишаться за ґратами до винесення вироку.
Досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють усі обставини події, роль кожного з учасників, вивчають можливу попередню змову та мотиви злочину. Кваліфікація діяння як замаху на умисне вбивство з мотивів релігійної нетерпимості означає, що у разі доведення вини молодикам загрожує максимальна міра покарання — довічне позбавлення волі.
Ця трагічна подія розкриває глибшу проблему — проблему релігійної нетерпимості в українському суспільстві. Україна конституційно є світською державою, де гарантується свобода совісті та віросповідання. Кожен має право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Але свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої.
Релігія не може і не повинна бути виправданням для насильства. Коли суперечка через переконання переростає у спробу вбивства — це вже не конфлікт світоглядів, а тяжкий злочин проти життя людини. І саме так кваліфікує цю подію прокуратура.
Особливо тривожить той факт, що нападники сприйняли саме православне вітання як привід для агресії. В Україні — традиційно християнській країні, де більшість населення сповідує православ’я — подібна реакція на культурний код нації виглядає не просто як релігійна нетерпимість, а як відкрите заперечення культурної ідентичності держави, на території якої перебувають нападники.
Ця справа породжує низку запитань, на які українське суспільство має знайти відповіді:
- Наскільки поширена релігійна нетерпимість в Україні сьогодні?
- Чи достатньо робиться для інтеграції представників інших релігій у українське суспільство з повагою до місцевих традицій?
- Чи є це поодиноким випадком, чи симптомом глибших проблем?
- Як запобігти подібним злочинам на ґрунті релігійної ворожнечі?
Випадок у Білій Церкві — це не просто кримінальна хроніка. Це дзвіночок, який має змусити нас замислитися над станом міжрелігійних відносин в Україні.
Спроба вбивства українця за великоднє вітання “Христос Воскрес!” повинна стати прецедентом для найсуворішого покарання винних. Довічне ув’язнення у цьому випадку видається не просто справедливим, а необхідним сигналом: релігійна ненависть в Україні неприпустима і каратиметься максимально жорстко.
Потерпілий вижив — і це диво. Але ця справа має стати уроком для всього суспільства: жодна релігія, жодні переконання не можуть виправдовувати насильства. В Україні кожен має право вітатися так, як велить йому його віра та культура. І той, хто не готовий це поважати, не має права називати себе членом цивілізованого суспільства.
Справа двох молодиків з Білої Церкви тепер у руках правосуддя. І від того, наскільки суворим буде вирок, залежатиме те, чи зрозуміють інші: в Україні для релігійної ненависті немає місця.