Сім років тому Володимир Зеленський увійшов у владу під гучними гаслами: «Кінець епохи бідності», «Влада для людей», «Чесні та порядні», «Держава в смартфоні». Українці повірили — і віддали 73% у другому турі. Сьогодні, на порозі восьмого року каденції, країна має зовсім іншу реальність: тотальну війну, корупційні скандали на мільярди, тиск на критиків, провалені системні реформи та суспільну втому.
За оцінками, виконано лише близько 25% ключових передвиборчих обіцянок. Більшість антикорупційних, судових та економічних пунктів залишилися красивими слоганами. Єдине беззаперечне досягнення — цифровізація через «Дію». Все інше — імітація або відвертий крах.
Антикорупція: від «посадимо всіх» до захисту своїх
Одним із головних козирів кампанії-2019 було тотальне викорінення корупції. Обіцяли незалежні антикорупційні органи, посадки топ-корупціонерів і «нульову толерантність».
Реальність: Вищий антикорупційний суд запрацював, НАБУ та САП продовжують працювати, але з постійними спробами їх підпорядкувати. У 2025-му влада намагалася фактично знищити незалежність НАБУ та САП через зміни в законодавстві — лише масові протести змусили відступити. Справи проти оточення (Єрмак, «Династія», велике будівництво, яйця по 17 грн) показують, що «своїх» захищають, а «чужих» — демонстративно переслідують.
Гасло «посадимо всіх без винятку» перетворилося на «недоторканних немає, крім наших». Суспільство бачить: система працює вибірково. За даними опитувань КМІС, половина українців вважає, що Зеленський не виконав більшість обіцянок саме через корупцію в команді.
Судова реформа: імітація замість очищення
Обіцяли повністю перезавантажити судову систему, прибрати вплив олігархів і політики, зробити правосуддя чесним.
Результат: кілька хвиль «реформ», зміни до Конституції, нова Вища рада правосуддя. Але довіра до судів залишається на дні. Корупційні скандали в суддівському корпусі не припиняються, а ключові рішення часто залежать від Банкової. Стратегія розвитку правосуддя на папері виглядає амбітно, на практиці — чергова імітація. Судова гілка так і не стала незалежною. Вона залишилася інструментом влади.
Економіка та «кінець епохи бідності»: гучний провал
«Головне — заможний українець», «економіка для людей», масове підвищення зарплат, пенсій, мільйони робочих місць.
Що маємо: до війни — зростання, яке швидко зійшло нанівець через COVID і корупцію. Після 2022-го — тотальна залежність від західної допомоги, інфляція, проблеми з бізнесом, тиск на підприємців через податки та перевірки. «Велике будівництво» перетворилося на символ «великого крадівництва» з десятками справ. Ринок землі запустили, але без очікуваного буму для простих людей. Деолігархізація? Формальна, з вибірковим застосуванням.
Замість «кінця бідності» — мільйони українців за кордоном, руйнування економіки війною і відчуття, що мільярди допомоги розчиняються в схемах. Гасла про заможність звучать як знущання для пенсіонера з 3-4 тисячами гривень.
«Держава в смартфоні» — єдиний реальний успіх
На тлі загального краху є те, що справді спрацювало. «Дія» стала міжнародним брендом цифрової держави. Електронні документи, послуги онлайн, мільйони користувачів. Це єдине гасло, яке не розійшлося з ділом. Михайло Федоров і команда Мінцифри реалізували те, що обіцяли. Єдине, за що владу хвалять навіть критики.
Але навіть тут є гіркий присмак: цифра полегшує життя, але не вирішує головних проблем — корупції, справедливості та добробуту.
Чому більшість обіцянок провалилася?
Причини очевидні:
- Відсутність політичної волі там, де треба було йти проти своїх (оточення, олігархи, призначенці).
- Заміна реформ на піар і «Велике будівництво».
- Концентрація влади в ОП, ослаблення інституцій.
- Війна, яка списала багато провалів, але не всі — багато проблем визріли ще до 2022-го.
Опитування КМІС 2024-го показало: лише 18% вважають, що виконано більшість обіцянок, 50% — що мало або жодної.
Сім років потому «порядні й чесні» перетворилися на нову касту недоторканних. Замість «влади для людей» — влада для своїх. Замість прозорості — Telegram-канали та «Династії» на могильному піску.
Зеленський заходить у восьмий рік із розбитим кредитом довіри. Гасла 2019-го звучать сьогодні як знущання. Єдине, що залишилося від тієї кампанії — додаток «Дія» в смартфоні. Решта — руїни красивих слів.
Країна чекала на зміну системи. Отримала нову обкладинку для старої корупційної машини. І це — найжорсткіший вирок «Зе!команді».